Візьмімо хоча б Бенілюкс, це серце Шенгену, з якого рівно 45 років тому, по суті, пішла об'єднана Європа. Та в кожній із трьох складових його країн можна спокійно провести по місяцю - і то всього не побачиш і не помацаєш! Втім, чи хочуть самі «бенілюксинці», щоб їх «мацали» - це ще питання. Може, тому вони все життя виступають затійниками всіляких об'єднань, щоб краще захиститися від непроханих гостей? І туристів до себе стали пускати зовсім нещодавно. Адже ще кілька років тому в тій же Голландії такого поняття, як масовий туризм, не існувало, і жодних в'їзних віз цим гульвісам не видавали. Можливо, тому про ці країни більшість має уявлення, пов'язані лише з подвигами місцевих футбольних збірних. А невболівальники й таких знань позбавлені.
Свого знайомого, який нещодавно повернувся з ділової (здебільшого) поїздки цим єврозаповідником, я запитав: чи відчувають самі голландці, бельгійці та люксембуржці якусь свою спільність, особливо тепер, коли майже вся Європа стала одним «бенілюксом» на ім'я Шенгенський Союз? Виявилося, пам'ятають, відчувають і навіть іноді пишаються. А на моє запитання «Що там взагалі можна робити влітку - пам'ятки старовини роздивлятися замість того, щоб ніжитися на пляжі?» знайомий відповів коротко: «Все».
«Все те, що шукаєш, можна без труднощів у Голландії знайти, коли постаратися»
Так от, пляжі в Нідерландах теж є, і чудові. А в цій пляжній зоні повно суперготелів. А купаються північні люди, як і належить, у Північному морі. Назва хоч і холоднувата, але вода в літній період прогрівається до +19, що, як на мене, так набагато краще за «молоко» в +25-30. Взагалі, ті, хто погано переносить нашу спеку, тут знову зможуть полюбити літо красне. Середня температура повітря в цей час +17-20, а сонце не те що не пече, а взагалі намагається не набридати - в середньому за рік, за статистикою місцевих синоптиків, буває лише 35 ясних днів. Доведеться, правда, носити з собою парасольку, але це навіть стильно, можна різні модельки спробувати. Але, звісно, їхати в Голландію виключно за морем може хіба що якийсь мешканець євроглибинки - на все інше він і так надивився. Для нашої ж людини стара Європа - це ще й видовище. Всього - будинків, людей, різних шоу, нічного життя.
У нідерландців існує така приказка: «Найкраще жити в Гаазі, працювати в Роттердамі, а відпочивати в Амстердамі». Так от, головне місто для туристів - це Амстердам. Тут немає як такої промисловості, офісів та іншого, а готелі Амстердама орієнтовані передусім на туристів. Тому й розпорядок дня відповідний: прокидається Амстердам, як правило, о 2-3 годині дня, а засинає о 4-5 ночі. Тому гуляти нічним Амстердамом не лише весело, а й безпечно. А от виходити на вулицю о сьомій ранку моєму знайомому не рекомендували, бо саме в цю блаженну годину відома публіка шукає, де б «ширнутися», похмелитися тощо. Адже Амстердам, як відомо будь-якій нашій людині, - столиця всіх пороків.
Нідерланди - єдина країна у світі, де дозволено вживання слабких наркотиків. Однак за ввезення та вивезення зілля можна загремати аж до 12 років. Цікаво, що за такої вседозволеності - геї, лесбійки, стриптиз-бари, проституція - держава на останньому місці в Європі за злочинністю, особливо тяжкою - розбоями, грабежами, убивствами. Чи є одне закономірним наслідком іншого - загадка. Упевнений лише, що для нас подібний номер став би смертельним.
До речі - про бари. Мій знайомий у компанії друзів неодноразово проводив експеримент, зазираючи до питних закладів, так би мовити, нетрадиційної орієнтації. Жодних проблем на кшталт «чоловікам по одному в туалет не ходити» не виникало. Цілком нормальна, спокійна обстановка. Завсідники ставилися до таких візитів майже дружелюбно. І зовсім не в тому сенсі, про який можна було б подумати з нашою зіпсованою фантазією, а в тому, що говорили нашим хлопцям: «Ви ж з України. Вам корисно подивитися. Може, теж почнете нормально ставитися до різних людей». Тобто щодо нашого менталітету вони «в темі».
Така вузька спеціалізація є не лише в барів, а й у басейнів, клубів, магазинів, парків. Наші туристи нерідко навіть фотографуються на пам'ять із представниками секс-меншин, звісно, попередньо спитавши дозволу. Відмов майже не буває. Чи є в усьому цьому якийсь елемент гри? Чорт його знає! Принаймні знаменитий Love Parade, що проходить в Амстердамі наприкінці липня - на початку серпня, - шоу незабутнє, і цілком можливо, що в ньому беруть участь і цілком традиційні люди, які косять під геїв і лесбійок. Вони пливуть у корабликах знаменитими каналами як мальовничо вбрані, так і максимально роздягнені.
Що ще? Сири та тюльпани - банально. Набридли міста - вперед сільською Голландією! Про неї взагалі можна розповідати нескінченно. Греблі, терпи (пагорби, насипані з найдавніших часів для захисту від повеней), міста на місці колишніх морів (Лелістад). Турбота про природу, що доходить до курйозів. Наприклад, лінія електропередач, що мало не торкається землі, - щоб на них не натикалися гуси під час міграції (цікаво - а люди як?). Або автострада, обнесена, немов парканом, світловідбивними стовпчиками, - щоб остерігалися ссавці. Або цілі скупчення мало не здичавілої вже худоби - аби ці корівки підстригали травичку для зимівлі мігруючих гусей-лебедів, які не поважають, розумієш, занедбаний травостій. А люди! А їхні будинки! Подивитися доволі повчально. Часу такі поїздки багато не заберуть - відстані невеликі, пунктуальність потягів не поступається німецькій, а можна й авто напрокат узяти.
«Втіха серця, свято уст і очей...»
Літня Бельгія за кліматом не відрізняється від Нідерландів. А от ціни тут у середньому чомусь трохи нижчі, зокрема й у готелях. Можливо, тому, що приїжджих менше - все-таки з усієї бенілюксової трійці саме Голландія більше улюблена туристами. Не знаю, чи пов'язано це з тамтешньою вседозволеністю на сексуальному та інших фронтах, але, наприклад, у Бельгії за зберігання, вживання та торгівлю наркотиками карають дуже суворо. Тож життя в цій країні навіть улітку спокійніше. Та й карнавали тут менш помпезні, чи що, хоча не менш цікаві: ведмежі карнавали в Арденнах, жаб'ячі перегони в Шенберзі, хода відьом у Беселарі, свято каналів у Брюгге...
Саме з Брюгге і розумно почати пізнання країни, хоча б із тієї простої причини, що це, так би мовити, історичний заповідник Бенілюксу. Нині його називають «сонний Брюгге», а коли ще не існувало ні Берліна, ні Амстердама, місто звалося північною Венецією і суперничало з самим Парижем. Чому ж воно стало сонним? З власного досвіду можу лише сказати, що коли навколо занадто багато «понтів» і пускання бульбашок, мимоволі хочеться заплющити очі й поринути у внутрішній спокій. Може, і Брюгге так? А то навколо всі круті - Парижі, Відні, Брюсселі... А в Брюгге таке враження, що ви потрапили в XIV-XV століття.
Рух транспорту лише зранку, та й то - розвезення продуктів. Удень же виключно велосипеди, кінні екіпажі та кораблики. Історичною частиною, яка, до речі, розташована ніби на острові (оточена каналами - тому й «Венеція»), рух взагалі максимально обмежений. А коли раптом проїжджає авто, добропорядні бельгійці дивляться буквально з жахом - звідки? Загалом, казкове місце! Історія завмерла! У чисто туристичному плані Брюгге з усіх бельгійських міст найдорожчий. Наприклад, дуже дорогі квартири. Водночас рівень сервісу настільки неймовірний, що навіть якщо вас поселять у якомусь беззірковому молодіжному готелі (а таких багато), ви будете в повній упевненості, що живете чи не в люксі. Перелічувати пам'ятки - заняття нудне, але запам'ятайте міську ратушу з годинниковою вежею, на якій 47 дзвонів, і собор Нотр-Дам (не плутати з квазімодівським у Парижі!) висотою 135 м.
Ще два туристичні центри Бельгії, які вам усюди будуть рекомендувати до відвідування - Брюссель та Антверпен. Вони того варті. Щоправда, у столиці, напханій різним європейським офіціозом на кшталт НАТО, дуже дорогі ресторани, але повно бульварів і парків. У Брюсселя теж є своє престижне позначення - «маленький Париж». Самі розумієте, що Париж, навіть маленький, цікавий завжди. Забавно, що й тут є собор Нотр-Дам. Антверпен - родич Амстердама - теж великий порт. У ньому немає жодного моста, зате є... правильно - собор Нотр-Дам - найбільша церква Бельгії, складена з білого каменю. Ну і, звісно, будинок-музей Рубенса (не смійте не зайти - кровна образа, слухай!).
Подорожувати Бельгією ще легше, ніж Нідерландами, вона ж менша: від Антверпена до Брюсселя півгодини їзди, а до Брюгге - півтори. Можна на машині, можна «залізницею». Можна навіть із Бельгії тунелем під Ла-Маншем змотатися до Англії, але це - інша історія. Моєму знайомому найбільше, щоправда, запам'яталося бельгійське пиво. Німецьке пиво - це клас, сказав він, але бельгійське пиво ще краще!
«Колись гордий замок стояв в одному краю. Від моря і до моря простяг він владу свою»
Ну, від моря і до моря, звісно, гучно сказано. Але в другій половині X століття фортеця на місці теперішнього Люксембурга була однією з найміцніших укріплень у Європі, а пізніше французи називали герцогство «воротами в Париж і Лотарингію». Ознайомитися з Люксембургом, як ви здогадуєтеся, ще легше, ніж з Бельгією, оскільки він у 12 разів менший. Причому це - справді країна, а не одне місто, як, можливо, хтось думає. Міст і містечок тут вистачає. Найбільші - Люксембург, Еш-сюр-Альзет, Діфферданж і Петанж. Столиця - видовище саме по собі. Вона розташована ніби внизу, а всі дороги й мости (на кшталт ще римських - аркові) - ідуть над нею. Панорама, даруйте, неймовірна! Побачити - і померти! Місто ніби виростає з гори. Якщо Нідерланди відвойовували в моря, то Люксембург - у скель. Називають його ще «Гібралтар півночі», мабуть, і за зовнішню схожість пейзажу, і за таку ж складну політичну долю.
Архітектура - палац герцогів Нассауських XIV-XVI століть, Палата депутатів і все той же традиційний для франкомовних регіонів собор Нотр-Дам зі скульптурами в стилі ренесанс. Одним із зодчих, які попрацювали над приємною для ока «зовнішністю» Старого міста, був Вобан - архітектор самого Людовика XIV. Через глибоку долину річки Петрюс перекинуто понад 67 мостів і віадуків - більше, ніж у будь-якій іншій столиці Європи. А над 84-метровою безоднею повис металевий міст - один із найдовших у Європі.
У спілкуванні англійська не допоможе. Офіційно в країні рівноправні німецька та французька, але більшість громадян, зрозуміла річ, говорить на суржику - летцембургеш. При цьому в молодших класах шкіл вивчають німецьку, у старших - французьку, а прийшовши додому, удосконалюють летцембургеш. Битв за найдержавнішу мову поки що не спостерігалося.