Насамперед потрібна віза. Якщо у вас немає хоча б дідусів чи бабусь з потрібним записом у метриці - значить, виїзд як репатріант вам не світить. Втім, пусті балачки про те, що тих, хто має право на повернення, в Ізраїлі чекають особливі пільги та блага, насправді не мають під собою жодних підстав. Головною перевагою такого роду імміграції є право на отримання громадянства (і, відповідно, страховки) та право на роботу.
Що стосується підйомних, квартирних та всяких інших виплат, то їх дають, але з дуже істотними застереженнями. Отримані суми необхідно повернути, якщо ви вирішите покинути країну протягом перших трьох років з дня в'їзду. Винятків не робиться навіть для короткочасного відвідування родичів або туристичних поїздок. Ви будете зобов'язані покласти на депозит банку, що видав вам репатріантську матеріальну допомогу, всю отриману суму до копійки, тобто до агори (єврейського різновиду розмінної монети). Та й сам ізраїльський закордонний паспорт ви зможете отримати лише після закінчення календарного року перебування в країні. До речі, сама подача прохання про отримання закордонного паспорта прирівнюється до від'їзду. Отже - платіть гроші.
Але це - турботи репатріантів. У тих, хто їде на роботу за контрактом, становище краще, ніж у нелегалів. Але й тут є певні підводні камені. В жодному контракті ви не знайдете пункту про те, що ваш роботодавець гарантує вам безперешкодне перетин державного кордону Ізраїлю. Ви можете бути безцінним спеціалістом, у ваших послугах дійсно потребує ізраїльський хай-тек, і ви ніколи не притягувалися і навіть не брали участі, але... Прикордонники та представники Міністерства внутрішніх справ мають право відправити в країну від'їзду будь-якого прибудого, незважаючи на контракт, запрошення, правильно оформлену візу. І лише на підставі закрадливих підозр.
І справа не лише в тому, що ви можете виявитися терористом. У молодій привабливій жінці прикордоннику цілком може вчутися потенційна працівниця сфери інтимних послуг. А респектабельний чоловік бізнес-вигляду - кур'єром російської мафії. Пояснювати суть претензій до вашої зовнішності чи документів ніхто не зобов'язаний. Акуратно, під лікоть вас проведуть до залу очікування і простежать, щоб ви неодмінно потрапили на найближчий рейс на батьківщину.
Але навіть якщо ви минули одні з воріт країни - аеропорт імені Бен-Гуріона чи Хайфський порт, - ще не факт, що у вас усе складеться з роботою. Після приїзду цілком може виявитися, що вакансія в офісі з кондиціонером і багатотисячною зарплатою зайнята. Або просто ніколи не існувала. Але є не гірше. Наприклад, мийником автомобілів, працівником з догляду за інвалідами або чорноробом на будівництві. Не хочете - ваша справа. Так само, як і ваша справа - оплата проживання та харчування. А ціни в Ізраїлі кусаються. Ця країна вважається однією з найдорожчих у світі. При цьому рівень сервісу, якості продуктів і промтоварів залишає бажати кращого. Дуже схоже на батьківщину, правда?
Багато людей, скориставшись в Україні послугами фірм з працевлаштування, часто потрапляють у таку ситуацію: або погоджуються на найчорнішу та низькооплачувану роботу, або повертаються додому. А оскільки на поїздку на заробітки зазвичай позичають великі суми - нічого не вдієш, доводиться перекваліфіковуватися на вантажників і прибиральників.
Але це ще не найгірший випадок, якщо ви в'їхали в країну офіційно, маючи на руках якийсь контракт, і ваші опікуни-роботодавці оформлюють вам страховку та дозвіл на роботу. В Ізраїлі дуже суворо дотримуються положень законодавства про мінімальну оплату праці, а поняття затримки зарплати не існує. У тому випадку, якщо ви працюєте легально. І з'являється шанс поступово не лише розрахуватися з боргами, а й накопичити певну суму грошей, з якою не соромно повернутися додому.
Набагато гірше, якщо ви в'їхали в країну за гостьовою візою, термін дії якої максимум три місяці, а частіше - місяць. Не знаючи мови та місцевих реалій, дуже легко потрапити в чіпкі лапи аферистів з працевлаштування, які будуть тягнути з вас гроші за інформацію про роботу та за житло. Варто зазначити, що житло в Ізраїлі - дороге задоволення навіть для громадян цієї держави, яким доводиться викладати за оренду іноді до половини місячного заробітку. А вже що стосується людини, незнайомої з місцевими цінами та такої, що не має документів, які дозволяють зняти квартиру легально, - з такого індивіда напевно здеруть три шкури.
Багато іноземних робітників, трохи освоївшись на Землі обітованій, знімають чотири- та п'ятикімнатні квартири, в які набиваються по три-чотири людини в кожну кімнату. Так воно, звичайно, дешевше, але навряд чи ви зможете повноцінно відпочити в подібних умовах після того, як відпрацювали 10, а то й усі 16 годин. А в сусіда - вихідний або, припустімо, запій, і він насолоджується гучною музикою або страждає від похмілля.
Оптимальний варіант для гастарбайтера - знайти роботу з проживанням. Надання ліжко-місць для персоналу практикують багато приватних будинків престарілих та будівельні фірми. На комфортні умови не сподівайтеся. Найімовірніше, це буде саме ліжко в сусідстві з кількома такими ж ліжками, розміщеними в маленькій кімнаті. І не обов'язково в повноцінному будинку. Часто ізраїльтяни-роботодавці як житло для своїх працівників використовують старі як світ будівельні вагончики. Свого часу, років приблизно 30 тому, це ерзац-житло для розселення потоку репатріантів було в масовій кількості закуплене то чи в Бразилії, то чи в Аргентині. З відповідною якістю виконання. Втім, найпоганіше житло в Ізраїлі обов'язково має душову кімнату (з цілодобово наявною водою) та справний унітаз.
Зазвичай за надане житло робітники не платять. Мається на увазі, що працівник, який живе на території господаря, може бути використаний останнім для термінових або понаднормових робіт. Оскільки оплата в Ізраїлі здебільшого погодинна - ця обставина є скоріше плюсом, аніж альтернативним арифметичним знаком.
Сподіватися на особливо підвищені заробітки не доводиться. Чорна робота передбачає мінімальну (або гранично близьку до такої) оплату. Якщо ви нелегал, сміливо відніміть від загальноприйнятого мінімуму третину - це і буде ваш заробіток. Крім того, господар цілком може не розплатитися вчасно або взагалі не зробити цього.
Власне, потрапивши до Ізраїлю як турист і не маючи там родичів та друзів, які можуть посприяти вам у пошуках роботи, ви зовсім небагато можете розраховувати на удачу. Тільки наполегливість і бажання отримати роботу дозволять вам досягти бажаного результату.
Як відбувається пошук роботи в Ізраїлі людиною, яка не знає мови та місцевої географії? По-перше, необхідно сконцентрувати свої зусилля та увагу на центрі країни, який називається Гуш-Дан і включає район Великого Тель-Авіва та прилеглих міст і селищ. Вільні вакансії удосталь є і в районі Хайфи, бо будь-який порт - це завжди зона підвищеної економічної активності. Весь ареал найбільш ймовірного знаходження роботи розташований уздовж узбережжя Середземного моря. Також Єрусалим. А ось південь і північ країни - не найкращі місця для гастарбайтерів. Особливо це стосується Тверії та Ейлата - відомих туристичних центрів. Робочі місця в туристичній інфраструктурі є, але вони суто сезонні. З настанням холодів життя в курортних містечках завмирає. І численні, тимчасово найняті мийники посуду, офіціанти та покоївки в готелях безжально звільняються. Для того, щоб їх зустріли з розпростертими обіймами на початку наступного турсезону. Оскільки заробляти необхідно весь час, а не три-чотири місяці на рік, вибір обмежується вже згаданим Гуш-Даном. Втім, ейлатську спеку чи перепади тиску в районі Генісаретського озера, де розташована Тверія (приблизно півкілометра нижче рівня моря), витримує далеко не кожен корінний ізраїльтянин.
Отже, місце пошуків обрано. Далі не варто сподіватися на контори з працевлаштування, особливо на ті, які дають рекламу російською мовою і в яких штат працівників - суцільно російськомовні. Обман у такому разі практично гарантований. Спочатку вам пропонуватимуть місця роботи щоразу за плату від $50 до $100 у шекелевому еквіваленті. А після прибуття на місце розташування вакансії виявиться, що вона щойно, буквально дві години тому, була зайнята. І що дуже шкода. Це в кращому випадку. У гіршому - подивляться з нерозумінням і проведуть співчутливим поглядом і супутніми лайками. Так повторюватиметься кілька разів. Потім ви зміните контору, і все відбудеться за тим самим сценарієм.
В івритомовні контори сунутися немає сенсу. По-перше, проблема мови: навряд чи ви зможете чітко пояснити не лише ваші прагнення працевлаштуватися, а й придумати причину відсутності дозволу на роботу.
Залишається піший обхід території, яка сподобалася. Багато приватних фабрик, друкарні, майстерні та будинки для літніх людей із задоволенням візьмуть вас на роботу. Для цього необхідно запам'ятати кілька слів. Бааль-абайт - «господар», менаель - «розпорядник, директор, старший менеджер», авода - «робота», мехапес - «шукаю» (якщо це вимовляє жінка - тоді мехапесет). Ані - «я», мезуман - «готівка». Таким чином, без вишукувань, і складається фраза: «Ані мехапес ет авода» - «Я шукаю роботу». Частка «ет» завжди супроводжує іменник у знахідному відмінку. Наголос в івриті, за рідкісними винятками, ставиться на останній склад.
Якщо не полінуєтеся і за кілька місяців до передбачуваного від'їзду на заробітки придбаєте самовчитель івриту, то на момент потрапляння на Землю обітовану зможете з гріхом навпіл порозумітися з тубільцями. Іврит - легка мова, якщо ви не ставите перед собою завдання висловлюватися літературним, так званим високим івритом. Трьох десятків дієслів і вдвічі-втричі більше іменників вам цілком вистачить, щоб не лише знайти роботу, а й зробити необхідні покупки в магазині. І жити там роками, і зійти за свого.
Ізраїльтяни цілком терпимо ставляться до помилок у мовленні, вміють вислухати, самі вас поправлять і кілька разів повторять, як це сказати правильно. Адже більша частина з них років 30 тому прибули до Ізраїлю такими ж без'язикими. І, до речі, шукали роботу точно таким самим чином. Один із моїх знайомих знайшов місце мийника посуду в дуже дорогому готелі і на диво достойну оплату, знаючи лише одне слово - «авода». Та й то лише завдяки тому, що в Союзі цікавився політикою (авода - скорочена назва Робітничої партії Ізраїлю, яку ще іноді називають Партією праці).
У пошуках роботи й нескінченному оббиванні порогів, запорошених і спекотних, не впадайте у відчай. Дай Боже, щоб вам пощастило на 30-й раз. Це буде навіть дуже непогано. Пам'ятайте, що при всіх мінусах у вас є і беззаперечна перевага. Річ у тім, що корінні ізраїльтяни дуже неохоче йдуть на чорні роботи. Вони вважають за краще, використовуючи тамошнє законодавство, рік працювати, а рік відпочивати, живучи на допомогу з безробіття. Після закінчення школи євреї отримують яку-не-яку кваліфікацію, і вантажити овочі чи мити під душем інваліда, який справив нужду, вони не будуть. Під час затухання ізраїльсько-палестинського конфлікту багато палестинців прямують на територію ізраїльської держави з метою заробити. Але варто лише статися черговому загостренню чи теракту - арабів ніби вітром здуває з єврейської території. Бо міряють по собі й дуже бояться стати жертвами помсти ізраїльтян за розірваних вибухами родичів. А ви європеєць, нікуди не втечете. І привернете менше уваги поліції в разі її візиту на підприємство. Звичайно, після того як достатньо загорієте і набудете властивої ізраїльтянам вальяжності в ході та поведінці.
Однак, знайшовши роботу й більш-менш влаштувавшись, не поспішайте радіти життю. Треба ще дочекатися першої зарплати. Врахуйте, що деякі недобросовісні господарі можуть протримати вас місяць непосильною працею, а потім сказати, що ви їм не підходите - і все. Правди все одно не добитися, адже нелегал не побіжить скаржитися в поліцію. Втім, більшість ізраїльтян, які використовують працю нелегалів, так не чинять. Ізраїль - країна маленька, і погана слава про такого роботодавця швидко пошириться. А вигода від нелегала-працівника вельми відчутна. Немає необхідності оплачувати за нього страховку, лікарняні, відпускні, відраховувати податки.
Окреме питання - інтенсивність праці. Працювати доводиться багато і важко. За кожен виплачений шекель ваш господар змусить вас добряче попотіти. Перші місяці будете падати з ніг від утоми, і єдиним бажанням буде виспатися. Пізніше обов'язків менше не стане, але втягнетеся. Сперечатися з господарем щодо надмірної кількості звалених обов'язків не рекомендується. У такому разі можна попрощатися з роботою. Якщо, звичайно, ви не ексклюзивний спеціаліст із мийки автомобілів, завантаження овочів чи догляду за літніми людьми.
Робота з догляду - абсолютно окрема галузь економіки Ізраїлю. Саме так - галузь, оскільки в ній зайнята значна кількість медиків та всілякого обслуговуючого персоналу. Середня тривалість життя в країні дуже висока, до того ж серйозно хворих старих не прийнято тримати вдома. Та часто це й неможливо - щоб гідно жити, необхідно працювати всім дорослим членам сім'ї. Тому бабусь і дідусів відправляють до розташованих поблизу будинків для літніх людей, утримання в яких частково оплачується державою. І обов'язково відвідують усією численною родиною щонайменше раз на тиждень.
Працювати в таких закладах і з таким контингентом доводиться багатьом нелегалам. Плюсом тут є те, що багато мешканців будинків для літніх людей при прояві перших ознак старечого недоумства насамперед забувають іврит. Залишається тільки та мова, яка була всмоктана з материнським молоком. І з'ясовується, що першим словом, яке колись вимовили Моше чи Хаїм, було російське «мама», а сам він народився десь у Києві чи Житомирі. І ваше російськомовність може стати вам у пригоді.
Не без інтересу й те, що в Ізраїлі останніми роками стали диференційовано підходити до підбору персоналу з нелегалів. Перевага надається вихідцю з України перед аналогічним претендентом із Росії чи Румунії. Українці за час, що минув від дня відкриття кордонів Радянського Союзу для виходу на Захід, встигли проявити себе як відповідальні й виконавчі люди. І такі, що не п'ють на роботі чи безпосередньо перед заступанням на трудову вахту.
А бути на хорошому рахунку в ізраїльського роботодавця іноді дорого коштує. Я знаю кілька випадків, коли господарі, зацікавлені у своїх працівниках, домагалися для них у Міністерстві внутрішніх справ тимчасового виду на проживання та права на роботу.
Коло обов'язків, покладених на найманого працівника на тих чи інших підприємствах, описувати немає сенсу - скрізь вони різні, як і в нас. А ось питання, як зберегти й передати зароблені гроші на батьківщину, - надзвичайно актуальне. Найпростіше в день отримання зарплати зайти в найближче відділення «Вестерн Юніон» і оформити переказ за кордон. Мінус - відсоток, який стягує цей настільки широко рекламований фінансовий посередник. У банку візьмуть не менше. Однією з альтернатив може бути відкриття одразу ж після приїзду до Ізраїлю рахунку в банку та отримання від нього міжнародної кредитної картки. Рахунок в Ізраїлі може відкрити громадянин будь-якої країни. Існує обмеження за сумами, пов'язане з приєднанням Ізраїлю до міжнародних конвенцій із боротьби з відмиванням грошей. Але навряд чи ви повезете з собою $10-20 тис.
Маючи кредитку, ви зможете зняти гроші в будь-якій країні світу. І якщо не полінуєтеся заздалегідь дізнатися, як зробити так, щоб відсоток, який стягується з вас за операції не на території розташування банку, був мінімальним, - то й ваші втрати при вилученні валюти на батьківщині будуть невеликими. До того ж кредитку набагато простіше переслати чи передати з нарочним своїй сім'ї.
Зберігати гроші в таємній сумці під пахвою настійно не рекомендується. Якщо раптом вас заарештує поліція як такого, що прострочив термін перебування в Ізраїлі, - вас проведуть до спеціальної в'язниці для нелегалів, де ви будете очікувати примусової депортації. Зазвичай, якщо депортований не може оплатити квиток, вона здійснюється за рахунок держави. А якщо є гроші в згаданій сумочці, то квиток буде куплено за ваш рахунок. Можуть вирахувати за тюремне харчування та утримання.
І ще нюанс. Навіть знаючи, що в Ізраїлі вам доведеться працювати на будівництві, не кладіть у свою дорожню сумку брезентовий комбінезон і робочі черевики. Митники на кордоні не преминуть поцікавитися, з чого це раптом в'їжджаючий за бізнес-візою пан Петренко - директор з маркетингу корпорації «Единые кимберлитовые трубки Украины» - прихопив із собою спецодяг, не личивший йому за чином і за передбачуваними доходами?