У Німеччині законодавство досить просте, але його треба застосовувати за певними принципами
Як зазначає Deutsche Welle, щасливчиків, які склали обидва держіспити хоча б на «добре» (gut) або «задовільно» (voll befriedigend, що відповідає твердій «трійці»), на ринку праці чекають з нетерпінням. Адже таких дуже мало, а попит постійно зростає.
На старті німецькому юристу, який починає кар'єру адвоката, роботодавці готові платити 120 тисяч євро на рік. Тільки от початок кар'єри – це фініш навчання, яке на юридичних факультетах є випробуванням не для слабкодухих. «Навчання в Німеччині неможливо порівняти з навчанням у нашій країні», – запевняє Ксенія Ільїна, випускниця Вюрцбурзького університету. Сьогодні вона – адвокат і партнер в адвокатській конторі Lupp + Partner.
Оцінки на все життя
За її словами, потрібно себе повністю присвятити юриспруденції на час навчання. Крім того, що це дуже трудомісткий процес, до цього додається ще один важливий фактор, пояснює нам фахівець з німецьким дипломом: «У Німеччині величезну роль відіграє оцінка за перший і другий держіспити. Це буде переслідувати вас усе життя: куди б ви не влаштовувалися на роботу, навіть через 10-20 років після закінчення вишу завжди будуть дивитися на ваші оцінки».
Ксенія вже має 12-річний стаж роботи. Освіту за спеціальністю «юриспруденція» вона здобувала одразу у двох вишах паралельно – у німецькому на денному відділенні та російському на заочному. Як складати держіспит у Німеччині, вона знає не з чужих слів.
Перший держіспит складається з восьми іспитів тривалістю по п'ять годин. Вони складаються письмово, один за одним щодня. Другий держіспит – марафон з 11 іспитів. Оцінка виставляється за 18-бальною системою. «Відмінно» – від 14 до 18 пунктів. У більшості вишів і федеральних земель складеним вважається іспит, якщо ви набрали щонайменше 9 балів – Prädikatsexamen. Тобто все, що знаходиться у двозначному численні – щастя для юриста.
На «відмінно» держіспит складають буквально одиниці в масштабах усієї країни. «Щоб влаштуватися на хорошу роботу, потрібно отримати не менше 9 балів з кожного держіспиту», – каже адвокат з Мюнхена. Тому під час навчання студенту важливо націлитися на хороші оцінки.
Коли хороші оцінки не допомагають
Коли фахівці з країн пострадянського простору, які вже мають закінчену вищу освіту з юриспруденції, намагаються влаштуватися на роботу в Німеччині, пред'являючи при цьому дипломи з «відзнакою» або високими балами, німецькому роботодавцю складно зрозуміти, наскільки це хороший фахівець насправді. Адже юрист-відмінник у німецькій практиці практично не існує.
«Потрібно намагатися переконати свого потенційного роботодавця іншими плюсами – наприклад, пройти стажування в хорошій юридичній конторі, отримати спеціалізовані знання», – підказує Ксенія Ільїна. Ситуацію на ринку праці вона оцінює як сприятливу для німецьких юристів з хорошими відмітками в дипломі. А от юристам з іноземною освітою доведеться докласти багато зусиль.
«Треба вибрати собі певний напрямок, пройти практику, спеціалізуватися, а не позиціонувати себе просто як юрист з Росії чи України», – каже висококваліфікований фахівець. Вона впевнена, що «не можна концентрувати всі свої зусилля на російсько-німецьких відносинах і намагатися повністю забезпечити собі трудову діяльність за рахунок цієї сфери». Перше завдання – стати юристом. Сьогодні у Ксенії майже третина клієнтів і угод припадають на Росію, але цими контактами вона «обростала» протягом років.
Прості правила вустами юриста
Молодим фахівцям з вітчизняним дипломом вона може тільки порадити почати навчання в Німеччині з самого початку. «До 25 років я б рекомендувала вивчати юриспруденцію заново в німецькому виші», – каже вона. Маючи вітчизняний диплом і пройшовши короткий курс у німецькому виші, наприклад, LL.M, спеціальну магістратуру, яка надає іноземним юристам можливість у стислі терміни опанувати основи німецької правової системи, є всі шанси влаштуватися на роботу в юридичну контору. Але їм не стати адвокатом і в них немає шансів піднятися кар'єрними сходами. «Потенціалу розвитку у таких фахівців немає», – констатує Ксенія Ільїна.
І наостанок кілька простих, але дуже слушних порад: «Головне – любити свою роботу: якщо юриспруденція комусь не подобається, то тут швидко стає нудно». «Потрібно шукати спеціалізацію».
Якщо у вас ще не пропало бажання вивчати цю спеціальність у Німеччині, для фахівця з великим стажем окрім високої зарплати та стабільності після закінчення німецького вишу є ще один дуже переконливий аргумент. «У Німеччині законодавство досить просте, але його треба застосовувати за певними принципами, яких якраз і навчають в університеті, – ділиться своїм досвідом Ксенія Ільїна. – Робота юристів у Німеччині – більш креативна».