Найдорожчою країною в Європі виявилася Англія – в середньому ціни на Туманному Альбіоні вищі від середньоєвропейських на 21%. На другому місці – не особливо популярна у наших співвітчизників Швейцарія, де покупцям автомобілів доводиться переплачувати 19% понад середньостатистичну ціну. На третьому місці, як це не дивно, опинилася Німеччина, справжня Мекка наших перегінників: 7% понад середню ціну по Європі. На четвертому місці перебувають австрійці (104% по відношенню до середньої ціни), за ними йдуть французи (99%), бельгійці (99%) та іспанці (92%).
Найдешевшою автомобільною країною в Європі, якщо вірити статистиці, є Фінляндія. Вибір авто тут не особливо великий, зате найнижчі ціни виявилися у 31 з 75 вивчених моделей.
Особливо дешеві тут «Ауді», «Ніссан» і «Хонда» – «четвірки» «Ауді» тут у середньому на 8% дешевші за свої середньоєвропейські аналоги, а різні «ніссани» можна придбати за ціною на 8-14% нижчою, ніж в інших країнах Європи. Несподіваними лідерами за дешевизною в країні братів Юкка виявилися «Фіат-Браво», «Мазда-323», «Ніссан-Примера» та «Субару-Легасі».
• Цей огляд цін буде корисним не лише тим, хто займається продажем уживаних автомобілів, а й любителям іномарок. Вирушаючи на авторинок, ви завжди зможете оцінити справедливість виставлених продавцями цін на нові чи уживані авто.
У улюбленій нашими автоперегінниками Німеччині, як стверджують результати дослідження, найвигідніше купувати «Мерседес» S-класу – запросто можна заощадити кілька відсотків. У Бельгії, звідки раніше масово переганялися реекспортні вазовські «вісімки», тепер найвигідніше брати «Хонду-Сівік» – там вона коштує приблизно на 10% менше, ніж у середньому, а також добре укомплектований «Рейндж-Ровер» або восьму серію «Ауді».
На Францію варто звернути увагу покупцям «Ленд-Ровера», «Фіата» або «Міцубісі». При покупці «Міцубісі-Карізма», наприклад, економія може становити до 23%. Крім того, у Франції чомусь продаються порівняно дешеві тойотівські малятка «Яріс».
У Португалії відносно недорогі «Фіат-Пунто» та «Ніссан-Алмера», у Голландії одні з найнижчих цін на «Вольво-S40», «Рено-Меган» та «Міцубісі-Спейс Стар», а в Іспанії – на «Форд-Фієста» та «Форд-Фокус», «Ленд-Ровер», «Рено-Еспас».
В Італії дешеві маленькі машинки та практично всі «японці». Цікаво, що не так давно концерн «Фольксваген» був покараний паневропейською владою саме за те, що через своїх дилерів перешкоджав покупцям їздити за маленькими «народними машинками» саме в Італію.
Особняком стоять скандинави – Данія та Швеція. У країні, що подарувала світові Карлсона, жодних автомобільних чудес немає. Але все ж там можна знайти порівняно дешеві «сааби» і, крім того, відносно недорого придбати майже нову машину – її вартість різко (відчутніше, ніж в інших європейських країнах) падає в перші півроку після покупки. У Данії порівняно низькі ціни на всі моделі автомобілів, але водночас дуже високі податки з продажів, які суттєво зменшують вигідність покупки. Найкращі варіанти тут – різні «мазди», «Ніссан-Алмера» та «Тойота-Корола».
Загалом, незважаючи на великий обсяг вивченого Єврокомісією матеріалу, її поради не варто сприймати як єдине керівництво до дії. Цінова база по країнах – це радше «методичний посібник», дані якого необхідно застосовувати лише в сукупності з безліччю інших. Адже перегінники, які доставляють в Україну вживані іномарки, включають у кінцеву ціну і витрати на отримання візи, і немалі «добові», і компенсацію за ризик, і комісійні своїм діловим партнерам у Європі.