Минулого року понад два мільйони втомлених, а головне, вельми обмежених у коштах туристів знайшли притулок у хостелах The Youth Hostel Association (YHA, асоціація молодіжних хостелів). Це найкращі показники відтоді, як п'ять років тому спалах ящуру призвів до різкого спаду в їхньому бізнесі.
Нещодавно представники асоціації повідомили, що збираються закрити 32 хостели в Англії та Уельсі, а отримані після їхнього продажу кошти в розмірі 18 млн фунтів спрямувати на модернізацію інфраструктури двох сотень хостелів, що залишаються в розпорядженні асоціації, щоб зробити їх більш привабливими в очах потенційних клієнтів. Затхлі нічліжки з книг Чарльза Гамільтона мають чудовим чином перетворитися на мережу хостелів економ-класу нового покоління, призначених для любителів пішого туризму.
Подібні перетворення коштуватимуть хостелам великої частини їхнього колориту, але зате, на переконання керівництва YHA, забезпечать їм процвітання в новому столітті. «Ми хочемо створити щось більше, ніж нову мережу “бюджетних” хостелів, - каже керівник відділу зв'язків з громадськістю YHA Дункан Сімпсон. - Ми хочемо надати можливість сім'ям, туристичним групам і молоді побувати в тих місцях, на відвідування яких у них не вистачило б коштів, якби не послуги, які надає наша асоціація. Це насправді не так уже й відрізняється від того, що ми робили раніше».
Раніше YHA і справді надавала міському обивателю можливість почуватися таким самим законним елементом пейзажу британської глибинки, як провінційний сквайр у плоскому капелюсі чи фермер на старому тракторі. Вона досягала своєї мети і незмінно асоціювалася з форменною трикутною нашивкою зеленого кольору та набором надмірно суворих правил. Автор цих рядків досі пам'ятає, як після ночі, проведеної в такому хостелі, йому довелося стояти струнко, очікуючи, поки комендант - відставний армійський майор - перевірить, чи підмів гість під ліжком, і нарешті дозволить йому поїхати.
Сама ідея створення молодіжних хостелів належить німецькому педагогу Річарду Шріманну. Він був обурений несприятливими умовами, які, на його думку, панували в європейських містах на рубежі XIX і XX століть, і прагнув, щоб міські діти оцінили всі принади перебування на лоні природи. Він організовував групи школярів і вирушав з ними на природу, однак цим екскурсіям супроводжувала одна незручність: спати екскурсантам доводилося на матрацах, нашвидку розстелених у класних кімнатах якоїсь із місцевих шкіл.
Шріманн вимагав від місцевої влади надати дітям спеціальні місця для ночівлі, які згодом і назвали молодіжними хостелами. Перший із них був організований у старому замку Бург Алтена в 1909-му, а до 1914 року їх кількість зросла до 200. До 1928 року кількість молодіжних хостелів у Німеччині збільшилася вдесятеро.
У Великобританії наприкінці 20-х років минулого століття також назріла гостра потреба в місцях, де можна було б за невелику плату зупинитися на ніч, оскільки тривалі піші та велосипедні прогулянки користувалися величезною популярністю. Журнали про велосипедний і піший туризм, такі як Hiking for All («Піший туризм для всіх»), Ruc-Sac («Рюкзак») і The Passing Show («Види, що відкриваються»), продавалися в газетних кіосках на кожній автобусній зупинці та залізничній станції. У 1930 році молодіжні організації пішого та велосипедного туризму, об'єднавши зусилля, утворили асоціацію молодіжних хостелів Великобританії - The Youth Hostel Association. Їхньою метою було «допомогти всім, особливо молоді з обмеженими коштами, зазнати нових відчуттів, а також долучитися до того задоволення, яке дарує перебування на природі».
Того ж року відкрили перший британський молодіжний хостел в особняку Пеннет-Холл у Мерсісайді. Щоправда, проіснував він недовго: через проблеми з водопостачанням його змушені були закрити. До початку Другої світової війни у Великобританії було вже 300 молодіжних хостелів, а кількість членів YHA становила майже 100 тис. осіб.
Ці хостели відігравали таку важливу роль у британському сільському житті, що президент США Франклін Рузвельт, який у дитинстві проводив частину літніх канікул, роз'їжджаючи на велосипеді по Великобританії, у 1938 році написав: «Молодіжні хостели стали для мене набагато кращою освітою, ніж навчання в приватній школі. Чим більше ти спілкуєшся з різними людьми під час подорожей, тим кращим громадянином ти стаєш, і не лише своєї країни, а й усього світу».
На початку війни приміщення деяких хостелів були реквізовані урядом, а кількість членів YHA скоротилася, однак незабаром популярність цих хостелів знову зросла - значною мірою завдяки їхній доступності: у 1951 році вартість ночівлі становила лише один шилінг і шість пенсів.
Сучасна історія хостелів почалася в «несамовиті шістдесяті». У той час образ YHA формували хіпі. Готельна асоціація уникнула тієї обструкції, якій юні бунтарі піддали практично всі інститути та організації, що існували тоді. Стиляг і рокерів того часу зовсім не цікавили дешеві місця для ночівлі, які надавала YHA, на відміну від хіпі, які були затятими прихильниками мандрів країною автостопом і зневажали довоєнні правила поведінки.
«Більшість молодіжних готелів того часу не приймали постояльців, якщо ті приїжджали на машині, - згадує Девід Тітлер, який у 60-ті був завзятим мандрівником, а тепер володіє бізнесом з продажу туристичних наметів. - А ще майже повсюдно постояльці були зобов'язані лягати спати о 10 годині вечора, а вранці, перед від'їздом, виконати якусь роботу по господарству. Якщо ж ви тікали, так і не виконавши її, як я одного разу і вчинив - дуже мені не хотілося мити посуд, - вас заносили до чорного списку. При цьому в готелях не було центрального опалення, не було килимів і телевізорів. Нам доводилося спати в спільних спальнях, користуватися спільними душовими і, що найгірше, часто в спальнях заборонялося палити.
На жаль, образ молодіжних готелів, сформований у той час, досі відлякував багатьох мандрівників, які шукають комфортніших умов перебування. «В асоціації сформувався імідж буркотливих старих, - каже Сімпсон. - І хоча ми завжди орієнтувалися на такі соціальні групи, як сім'ї з маленькими дітьми - правда в тому, що ми перестали бути привабливими для молодих людей від 16 до 24 років. У колишні часи вони в пошуках відпочинку сідали на велосипед, тепер же часто обирають авіалайнер».
Асоціація здійснила «косметичний ремонт». У 80-х вона змінила логотип і зняла заборону на зупинку в готелях автомобілістів. Було скасовано обов'язкові роботи по господарству, а багато готелів - модернізовано. Тепер же YHA закриває і продає частину своїх найменш прибуткових підприємств задля корінного покращення умов перебування в тих, що залишилися: «Уявлення про «бюджетний» відпочинок змінилися у молодих людей за останні 30 років, тепер їх не влаштовують спільні спальні та душові, вони хочуть більше особистого простору».
Звичайно, ці зміни викликають деяке занепокоєння. «Ми будемо дуже засмучені, якщо в результаті готелі асоціації виявляться не по кишені деяким молодим людям з обмеженими фінансовими можливостями», - каже Жакетта Февстер з асоціації пішохідного туризму. Однак подібні переживання мало хвилюють YHA. За твердженням її представників, більша частина з 32 готелів, що підлягають продажу, відкрилися менше чотирьох місяців тому. А піддані модернізації двісті, що залишилися, становитимуть конкуренцію «бюджетним» готелям, ціна перебування в яких становить у середньому 15 фунтів за ніч, надаючи ті ж умови за менші гроші.
«Ми не станемо мережею стандартизованих готелів. Звичайно, у всіх наших хостелах будуть спільні кімнати відпочинку та з метою економії для готелів зроблять спільні закупівлі меблів та обладнання. Однак усі ключові рішення у сфері управління прийматимуться керівництвом того чи іншого готелю самостійно».
А найважливіше - тепер постояльцям не доведеться задовольнятися найпростішою їжею, запивати її видихлою газованою водою і лягати спати строго о десятій вечора.