Щоб потрапити до Швейцарії, потрібно бути багатим
Громадянин Тунісу 30-ти років на ім'я Дуре (Douraid) був зупинений співробітниками поліції на вулиці в Женеві. У нього не було ні посвідчення особи, ні паспорта, ні інших ідентифікаційних документів, виду на проживання у Швейцарії він не мав, постійного місця проживання вказати не міг, іншими словами, він був бездомним.
У рішенні у його справі, винесеному прокурором Александрою Кліва-Батлер (Alexandra Clivaz-Butler) 9 вересня в адміністративному порядку в рамках прискореного судочинства, Дуре був звинувачений у тому, що він не має в розпорядженні «достатніх коштів на час перебування у Швейцарії, а також немає коштів на придбання зворотного квитка». Після двох днів перебування в попередньому ув'язненні молодий чоловік був оштрафований на суму, еквівалентну 43 дням перебування у в'язниці.
Женевська прокуратура щомісяця обробляє десятки таких випадків. Іноді іноземців, які незаконно проживають у Швейцарії, правоохоронні органи затримують у зв'язку зі злочинами у сфері організації незаконного обігу наркотиків, або через насильницькі правопорушення. У більшості випадків самого їхнього перебування у Швейцарії – навіть без візи, виду на проживання та без зазначеної суми грошей на рахунку – достатньо, щоб затримати їх і засудити або до грошового штрафу, або до позбавлення волі у вигляді взяття під варту.
До судового розгляду справа майже ніколи не доходить: зазвичай все обмежується слуханням у прокурора, який і встановлює штраф. Лише деякі із затриманих можуть дозволити собі найняти адвоката. Їхнє фінансове становище, якщо і згадується під час розгляду, то буквально побіжно.
У Статті 5, пункт b, Федерального закону «Про статус іноземних громадян та осіб без громадянства на території Швейцарської Конфедерації» в редакції 2005 року закріплено положення, відповідно до якого іноземні громадяни, які бажають в'їхати до Швейцарії, зобов'язані довести наявність у себе достатніх коштів, необхідних для оплати їхнього перебування в країні (notwendige finanzielle Mittel). Але якоїсь більш детальної інформації в законі не міститься.
У відповідь на запит Swissinfo.ch Державний секретаріат з питань міграції (SEM) вказав, що особа, яка бажає в'їхати в країну, повинна «довести, що на проживання у неї є близько 100 швейцарських франків на день». Для студентів сума становить 30 франків на день. «Довести наявність необхідних коштів можна, продемонструвавши готівку, дорожні чеки, кредитні картки або інші банківські гарантії», – роз'яснює SEM.
Якщо людину зупинять на в'їзді в аеропорту, і вона не зможе підтвердити свою фінансову спроможність, то тоді її можуть одразу «розвернути» і відправити назад додому. У разі виникнення аналогічної ситуації в результаті затримання вже на території Швейцарії на цю особу можуть завести адміністративну справу, оштрафувати і навіть, за певних обставин, депортувати на батьківщину. Щодо осіб, які проживають у країнах Шенгенської угоди, ця вимога не застосовується. Однак громадяни держав, наприклад, з пострадянського простору, повинні бути тут особливо уважними.
Уточнимо, що таке положення було введено Швейцарією з метою гарантії того, що дані особи, включаючи й тих, хто приїхав на три місяці (тобто на максимальний термін одноразового перебування, можливий на підставі туристичної візи), опинившись на території Конфедерації, все одно мають у себе на батьківщині свого роду «якір» в особі фінансових активів і що вони не намагатимуться залишитися в Конфедерації, ризикуючи ці активи втратити. Іншими словами, Швейцарія хоче точно знати, що в даного туриста є матеріальні мотиви до повернення додому. І ось чому від кандидатів на отримання візи так суворо вимагають дотримуватися цього положення, навіть у разі перебування у Швейцарії на підставі короткострокової візи.
Мелісса Лоренс з Центру вивчення юридичних проблем процесу надання притулку та міграційного права Західної Швейцарії (Observatoire romand du droit d'asile et des étrangers, ODAE) згадує випадок, що стався з однією громадянкою Колумбії.
«Вона запросила візу, тому що хотіла відвідати доньку, яка постійно проживає тут і в якої щойно народилася дитина. У цієї жінки був дуже хороший рівень життя для її країни, але все ж на її банківському рахунку не було необхідних 9 тис. франків, а саме стільки грошей офіційно треба мати, щоб отримати візу на 90 днів, – пояснює М. Лоренс. – Тому на її візовий запит було дано негативну відповідь, причому законодавство не зобов'язує співробітників консульських установ Швейцарії якось особливо докладно роз'яснювати мотиви відмови. Звичайно, я розумію, що Швейцарія – дійсно дуже дорога країна, але у кого у світі є можливість просто взяти і викласти 100 франків на один день проживання тут»?
Швейцарія – далеко не єдина країна, яка пов'язує видачу іноземним громадянам в'їзних віз з критеріями їхньої фінансової забезпеченості. Того ж самого вимагає від тимчасово проживаючих у країні осіб і, наприклад, Канада. Що ж стосується інших європейських країн, то в роз'ясненні швейцарського Державного секретаріату з питань міграції міститься короткий виклад фінансових критеріїв видачі візи по кожній з цих країн.
Наприклад, для отримання візи до Греції треба мати кошти з розрахунку 50 євро на 1 день перебування. У Франції ця сума дорівнює 65 євро на день, якщо людина ночує в готелях, і 35 євро на день, якщо вона зупиняється у рідних та друзів.
На думку ODAE на цьому тлі законодавство надає співробітникам швейцарських консульських установ за кордоном «надто гнучкі можливості та права в плані оцінки ступеня фінансової спроможності осіб, які подали клопотання про видачу короткострокової візи, причому на практиці такі вимоги завжди скоріше коригуються в бік посилення».
Наприклад, багато консульських установ Швейцарії починають підозрювати людей в обмані вже на підставі суттєвої різниці в рівнях життя та доходів між Швейцарією та країною, паспортом якої володіє претендент на отримання візи.
«Враховуючи той факт, що наша країна належить до числа одних з найбагатших країн світу, цей аргумент теоретично буде справедливим майже для будь-якої ситуації. Тому певним категоріям осіб, які подають на візу, наприклад молодому, не дуже заможному африканцю, легально візу до Швейцарії отримати практично неможливо. Не допомагають тут і посилання на сімейні обставини, наприклад, на бажання просто приїхати на весілля до родичів у Європі. Все одно, шанси на отримання візи у таких осіб вельми примарні».
Марі МОРІСС.
Переклад Надії Капоне.