Документ про намір ввести євро з 1 січня 2014 року підписали в Ризі прем'єр-міністр Латвії Валдіс Домбровскіс, міністр фінансів Андріс Вілкс і голова національного банку Ілмарс Рімшевічс. Однак цей лист не означає, що Латвія буде прийнята до єврозони автоматично: це лише свого роду «стартове» заява, за якою слідує досить тривала і складна процедура долучення до європейської валютної спільноти.
Лист до Єврокомісії та ЄЦБ традиційно оформлений як прохання підготувати доповідь про відповідність країни так званим «маастрихтським критеріям», обов'язковим для членів єврозони. Навіть якщо висновки цієї доповіді будуть позитивними і міститимуть рекомендації про прийняття Латвії до європейської валютної спільноти, на наступних етапах країні-кандидату потрібно заручитися підтримкою з боку чинних членів єврозони – спочатку на рівні міністрів фінансів, а потім і глав урядів та держав ЄС. На заключному етапі свою згоду має дати Європейський Центробанк.
Втім, перспективи прийняття Латвії до єврозони виглядають вельми обнадійливими: своїми діями під час виходу з недавнього економічного спаду уряд країни довів, що здатний успішно виконувати роль кризового менеджера та вирішувати серйозні фінансові проблеми. Підготовка до заміни національної валюти на єдину європейську пройшла всі необхідні стадії: відповідний закон наприкінці січня цього року був прийнятий Сеймом (парламентом) Латвії, у лютому його схвалив президент країни Андріс Берзіньш.
Конкретний механізм переходу на євро такий: з 1 січня 2014 року європейська валюта буде в обігу поряд з латом, який поступово «вимиватиметься» з обігу. Через два тижні треба буде платити вже тільки в євро, але ціни ще кілька місяців продавці повинні будуть вказувати і в латах. У місцевих жителів вже накопичений достатній досвід переходу на нові валюти: у 1992 році вони без особливих проблем перейшли від радянського рубля до проміжного латвійського рубля, а ще через рік – до повноцінного лату.
Щоправда, не зовсім ясно, як звичайні громадяни ставляться до європейської валюти: пропозиції провести всенародний референдум щодо переходу на євро влада фактично проігнорувала. Валдіс Домбровскіс, наприклад, вважає, що свою думку народ уже висловив у 2003 році, проголосувавши за вступ Латвії до ЄС. Однак це зовсім не одне й те саме: адже не всі держави Євросоюзу (їх 27) є членами єврозони (таких поки що 17). Причому деякі з них (наприклад, Великобританія) не мають наміру переходити на євро з принципових міркувань. А для Данії, яка зберегла свою крону, результати народного волевиявлення виявилися свого часу просто шокуючими – у державі не було, мабуть, жодного мешканця, який сумнівався б у тому, що країна не перейде на євро. Тож запитати думку народу Латвії було б зовсім не зайвим, оскільки місцева валюта користується у фінансовому світі заслуженою повагою.
Лат солідний не тільки зовні: зараз це найважча валюта Європи, курс якої дорівнює майже двом доларам. Але головне не стільки в абсолютній величині, скільки в його стабільності. Лат спочатку створювався великим з розрахунком на можливу інфляцію, однак за 20 років (5 березня якраз відзначив ювілей) зумів зберегти свій початковий «розмір». Тож у жителів Латвії є всі підстави пишатися своєю національною валютою та побоюватися переходу на євро. Не виключено, що для них це обернеться зростанням цін, яке, наприклад, у Німеччині свого часу виявилося практично двократним.
Міністр фінансів Андріс Вілкс оцінює рішення про перехід на євро як історичне, вважаючи, що входження до єврозони надасть економіці країни додаткового прискорення. І в це, незважаючи на кризу та суперечки про євровалюту, вірять не тільки в Латвії: Естонія вже перейшла на євро в 2011 році, а Литва збирається зробити це в 2015-му.
До речі, рейтингове агентство Fitch відзначило, що всі три балтійські країни на диво швидко вийшли з кризової ситуації 2008-2009 років, а за останні два роки мають найвищий показник економічного зростання в ЄС. Щоправда, розплачуватися за ці успіхи доводиться, як завжди, простим людям, для яких рецепт виходу країни з будь-якої кризи завжди один – тугіше затягувати пояси.