Вид на літній Бахчисарай
Сьогодні про моменти колишньої слави Бахчисарая нагадує хіба що невеликий (за нинішніми мірками) палац Хансарай – колишня резиденція роду Ґірей – правителів татарського племені.
Кілька століть тому в межах степового міста протікала повноводна річка, завдяки якій Бахчисарай потопав у зелені, але річка усохла і перетворилася на тонкий струмок. Місто ж стало нагадувати невелике, нічим не примітне степове селище. Зайняття землеробством тут не має сенсу, рослини потребують великої кількості води, а в Бахчисарай її доставляють дідівським способом – в об'ємних бочках на підводах та вантажівках.
Щороку до Бахчисарая приїжджають тисячі туристів. Незважаючи на невеликі розміри ханського палацу, побувати в його стінах і відчути подих історії прагнуть багато хто.
Хансарай поділений на дві половини, одна з яких належала колись чоловікам, друга – жінкам. Особливістю татарського менталітету була неможливість чоловіків опинитися на жіночій половині, це дозволялося робити виключно хану та кухонному робітнику – маленькому хлопчику, чий вік не досягав семи років.
Зали палацу прикрашені прекрасною мозаїкою, стіни та підлоги встелені чудовими килимами ручної роботи.
Перлиною Хансараю можна вважати «Фонтан сліз», якому присвятив свій однойменний твір великий російський письменник Олександр Сергійович Пушкін. З фонтаном пов'язана романтична історія кохання, почути яку можна, побувавши в цьому унікальному місці.
Вирішивши здійснити подорож до Бахчисарая, можна на кілька днів зупинитися в місті. Місцеві жителі – дуже гостинний народ, вони з задоволенням здають кімнати туристам за цілком помірну плату. Не варто боятися степової спеки, можна знайти житло, де встановлені сучасні побутові зволожувачі повітря.
У Бахчисараї є спеціальний дегустаційний зал, в якому можна скуштувати найсмачніші кримські вина. А ще місцеві жителі чудово готують татарські страви та солодку медову пахлаву.
_