Один з автовокзалів у німецькому місті
Як зазначає Deutsche Welle, спочатку новий сервіс особливо приваблював економних молодих людей, насамперед – студентів, але поступово коло клієнтів розширилося. Для початку зазирнемо до статистичних звітів. У 2016 році послугами таких автобусів загалом по країні скористалося близько 24 мільйонів пасажирів. При цьому на залізничних поїздах далекого прямування ICE або Intercity у Німеччині щорічно подорожує близько 130 мільйонів осіб.
Для повноти картини подивимося на небо. Щорічна кількість пасажирів внутрішньонімецьких авіарейсів становить близько 15 мільйонів, тож міжміські автобуси за цим показником уже обігнали літаки.
ЛІДЕР РИНКУ ТА ЦІНИ
Після серії злиттів і поглинань перше місце на німецькому ринку зараз посідає компанія FlixBus, на частку якої припадає 92% пасажирів. Втім, сама вона автобусами не володіє, а укладає контракти з транспортними фірмами в різних регіонах. Автобуси для цього перефарбовують і розміщують на них фірмові логотипи. У Німеччині та інших європейських країнах на рейсах FlixBus їх налічується близько тисячі. На другому та третьому місцях – компанії Eurolines Germany та DeinBus. Загальна кількість маршрутів по країні наближається до трьох сотень. Після бурхливого початкового періоду зростання кількості пасажирів сповільнилося, а ціни почали поступово підвищуватися.
Розкид цін на поїздку, наприклад, з Берліна до Кельна в один бік становить зараз від 9 до 55 євро. З Мюнхена до Франкфурта-на-Майні – від 15 до 26 євро.
Деякий час ціни були такими низькими, частково символічними, що про права та вимоги мало хто замислювався, та й сервісом багато хто залишався і залишається задоволеним. Зокрема, можливістю користуватися безкоштовним інтернетом у дорозі. Але свої права про всяк випадок знати треба.
ПРАВА ПАСАЖИРІВ
Ці права закріплені у відповідній європейській директиві від 28 лютого 2011 року. Вони діють на маршрутах протяжністю понад 250 кілометрів і не поширюються на випадки пізнішого прибуття до місця призначення, наприклад, через затори та інші непередбачені затримки в дорозі. Вирішальним є час фактичного початку поїздки. Деякі додаткові правила можуть встановлювати самі перевізники.
1. Овербукінг, скасування рейсу або затримка більш ніж на дві години
У разі овербукінгу, скасування рейсу або затримки більш ніж на дві години пасажир автобуса далекого прямування має право:
• розпочати (продовжити) поїздку за першої можливості за обраним раніше або зміненим маршрутом;
• відмовитися від поїздки (продовження поїздки) та вимагати відшкодування вартості квитка, а також доставки до місця відправлення за першої можливості за рахунок транспортного підприємства.
Компанії зобов'язані негайно інформувати пасажирів про очікувані затримки або скасування, у будь-якому разі – не пізніше ніж за 30 хвилин до часу початку рейсу, зазначеного в розкладі.
2. Право на компенсацію
Якщо перевізник негайно не запропонував варіантів, передбачених першим пунктом, пасажир має право додатково до відшкодування вартості квитка також вимагати компенсацію в розмірі 50%. Перевізник зобов'язаний здійснити виплату протягом двох тижнів після подання заявки.
Важливе зауваження. Це правило діє лише в тих випадках, коли поїздка починається на автовокзалах, тобто там, де на місці присутні представники компанії, які повинні займатися вирішенням такого роду питань у разі овербукінгу, затримок або скасування рейсів. Якщо поїздка починається на автобусній зупинці без персоналу, прав на додаткову компенсацію у пасажирів немає.
3. Харчування та проживання у разі затримки або скасування рейсу
У разі скасування рейсу, тривалість якого за розкладом перевищує три години, а також затримки такого рейсу більш ніж на 90 хвилин, перевізник зобов'язаний забезпечити пасажирів харчуванням та напоями. При цьому в правилах є застереження, що вимагати цього від перевізника можна лише в тих випадках, коли він об'єктивно може це організувати – тобто, наприклад, на автовокзалах, стоянках при заправних станціях, а також за наявності, наприклад, води та напоїв у самому автобусі тощо.
У разі тривалої затримки харчування має бути відповідним, – тобто йдеться про повний обід, вечерю або сніданок. При відносно коротких затримках у кілька годин достатньо бутербродів, води, чаю або кави.
Якщо через затримку або скасування рейсу виникає необхідність у ночівлі, перевізник зобов'язаний надати номер у готелі або іншу відповідну можливість, а також забезпечити доставку пасажира до цього місця. Перевізник має право обмежити свої витрати 80 євро за ніч на особу та оплатою двох ночівель.
Важливе зауваження. Це правило не діє, якщо причиною скасування рейсу або тривалої затримки є сильна негода або природна катастрофа. Однак перевізнику в даному випадку необхідно мати відповідне підтвердження, – наприклад, від метеорологічної служби.
4. Технічні несправності та поломки
Якщо автобус не може продовжувати рух через аварію, поломку або технічну несправність, транспортне підприємство зобов'язане вжити заходів щодо організації подальшої поїздки до місця призначення. Наприклад, надіслати інший автобус або доставити пасажирів до місця очікування (наприклад, на автовокзал), звідки поїздка може бути продовжена.
5. Втрата багажу
Порядок відповідальності перевізників за багаж регулюється в умовах надання послуг, тобто визначається самими фірмами, а не загальною європейською директивою. Деякі з них повністю виключають будь-яку відповідальність, але захисники прав споживачів у разі виникнення таких ситуацій рекомендують хоча б проконсультуватися з юристом.
Інакше справа виглядає, якщо втрата або пошкодження багажу сталася внаслідок ДТП. Згідно із законом, у таких випадках пасажир має право на відшкодування збитків. Максимальний розмір компенсації за кожну сумку або валізу становить 1200 євро. Виплата здійснюється після перевірки та підтвердження зазначених даних про речі, що перевозилися.
У разі виникнення розбіжностей у Німеччині за допомогою можна звертатися до Конфліктної комісії для громадського транспорту – Schlichtungsstelle für den öffentlichen Personenverkehr e.V. (SÖP, сайт soep-online.de).