З одного боку, ці люди, яких американська влада жодним чином не враховує, порушують закон, не платять податків і становлять загрозу для національної безпеки. З іншого - вони заповнюють ті ніші на ринку праці, які без них страждали б від дефіциту робочої сили. Йдеться про роботу офіціантів, нянь, вантажників і покоївок. Нелегальні іммігранти з бідних країн обслуговують так званий «нижній шар американської економіки». За словами президента американської торгової палати Томаса Донаг'ю, «якщо ці люди поїдуть, життя в країні зупиниться».
Під час своєї президентської кампанії 2000 року Джордж Буш обіцяв розібратися з проблемою нелегальної імміграції. Однак після 11 вересня 2001 року в нього знайшлися інші справи, і він зміг повернутися до цього питання лише зараз. Тепер громадськість із цікавістю знайомиться із запропонованою Бушем програмою під робочою назвою «Тимчасовий працівник».
Програма дасть можливість людям, які перебувають у США на нелегальному становищі, отримати законний статус і не бути покараними за незаконний перетин кордону. Брати участь у ній зможуть і люди, які перебувають за кордоном, і ті, хто бажає приїхати на роботу до США. В обох випадках заявнику доведеться звернутися до американської влади з поручительством роботодавця - реального чи потенційного. У рамках програми буде створено базу даних, яка дозволить роботодавцям і працівникам знайти один одного. Для реєстрації в програмі також доведеться сплатити збір, але його розмір поки що не визначено.
Тимчасовим працівникам буде гарантовано право вільно виїжджати на батьківщину і повертатися до Сполучених Штатів. Їм також буде дозволено жити в США разом із найближчими родичами - дітьми та подружжям. Отримавши легальний статус, іммігранти зможуть відкрити рахунок у банку, платити податки і претендувати на права, які зазвичай надаються американським працівникам, - відпустку, регульований робочий день, соціальні відрахування та лікарняні.
Досі право працювати в Америці могли отримати лише дві категорії людей - сезонні працівники та власники рідкісних спеціальностей. Водночас лікарняні санітарки чи продавці магазинів не підпадали під жодну з них і були змушені працювати нелегально. Якби хтось із них звернувся до влади з проханням надати їм посвідку на проживання (green card), то його б негайно депортували. Буш хоче дозволити учасникам програми «Тимчасовий працівник» подавати на green card через три роки проживання в США.
Однак при цьому Штати не зацікавлені в тому, щоб нелегальні іммігранти отримали статус резидентів. Адже це дасть їм право претендувати на допомогу з безробіття, безкоштовну медичну страховку для малозабезпечених, державну пенсію та федеральні гранти на здобуття вищої освіти, що може стати непосильним тягарем для американського бюджету і поповнити лави тих, хто всією сім'єю сидить на допомозі. А таких достатньо і серед громадян США.
Тому в плані Буша не передбачено полегшених умов отримання постійної посвідки на проживання для учасників програми «Тимчасовий працівник». Так, вони отримають право подавати прохання про надання їм green card. Однак процедура її видачі залишиться такою ж, як зараз. Це означає, що охочим отримати посвідку на проживання доведеться чекати її роками, і пощастить лише 10% тих, хто подав заявки. Тим же людям, термін тимчасової роботи яких закінчиться раніше, ніж їм видадуть green card, доведеться поїхати на батьківщину і чекати її там.
Щоб заохотити іноземців на такий вчинок, Буш пропонує досягти з Мексикою - провідним постачальником іммігрантів - домовленості, що соціальні відрахування, отримані від тимчасових працівників у США, будуть переказуватися на їхні особисті рахунки в мексиканському пенсійному фонді. Тоді на батьківщині людини, яка повернулася зі Штатів, чекатиме велика за мірками бідних країн пенсія.
Програма Буша вже наштовхнулася на опір як справа, так і зліва. По-перше, праве політичне крило традиційно виступає за обмеження імміграції, а програма «Тимчасовий працівник» дає мільйонам людей шанс отримати посвідку на проживання. По-друге, американські консерватори вважають, що програма «прощає» тих, хто порушив закон (тобто незаконно перетнув кордон), а отже - амністує злочинців і загрожує престижу цього закону в майбутньому. При цьому слова «імміграційна амністія» досі викликають у багатьох політиків алергічну реакцію. У 1986 році Служба імміграції та натуралізації зробила спробу впорядкувати світ нелегалів, не відправляючи при цьому людей додому. Ухвалений тоді Акт імміграційної реформи та контролю надав амністію 2,7 млн. осіб, які незаконно в'їхали до США, і при цьому визначив суворі санкції проти роботодавців, які наймають нелегалів. Це призвело до того, що натовпи людей нелегально спрямувалися до Штатів через мексиканський кордон, щоб одразу прийти до влади й отримати право на проживання в Америці. При цьому роботодавці незабаром виявили, що уряду немає реальної можливості стежити за статусом тих, кого вони наймають на роботу, і почали знову вдаватися до допомоги нелегалів.
Дійсно, програму Буша можна розцінювати як передвиборчий хід. У 2000 році він був першим кандидатом у президенти, який зробив ставку в тому числі і на латиноамериканську діаспору. Під час його кампанії транслювалися ролики іспанською мовою, а сам він часто позував перед ЗМІ в товаристві свого племінника Джеба - наполовину мексиканця. Латиноамериканці, які живуть у США, не втрачають зв'язку з рідними, що залишилися за кордоном, і будуть вітати будь-які послаблення в імміграційному законодавстві. Тому у Буша є шанс підвищити свій рейтинг.