До 1994 року господарями чемпіонатів світу були: Уругвай (1930), Італія (1938 і 1990), Франція (1938), Бразилія (1950), Швейцарія (1954), Швеція (1958), Чилі (1962), Англія (1966), Мексика (1970 і 1986), ФРН (1974), Аргентина (1978) та Іспанія (1982). Після чого керівні особи ФІФА з метою популяризації футболу по всій планеті дійшли рішення застосувати при визначенні країни-господарки мундіалю принцип ротації. У 1994 році чемпіонат світу проводили США, у 1998-му - Франція, 2002-му - спільно Корея та Японія, а у 2006-му проведе Німеччина. Німеччина, яка на виборах чотирирічної давності лише на фінішній прямій спромоглася обійти за рахунок одного (!) голосу представників Африки.
При цьому весь світ знав, що ЧС-2010 однозначно пройде на території Чорного континенту. Свої кандидатури виставили ПАР, Марокко, Єгипет, спільну заявку подали Туніс і Лівія. У підсумку більшістю голосів перемогли південноафриканці, друге місце посіли марокканці, а єгиптяни не отримали жодного голосу. Тунісці та лівійці розважливо відкликали свої заявки, переконавшись, що навряд чи зможуть провести світову першість як слід.
Втім, витрати на такий турнір, як чемпіонат світу, повністю окупаються. Економічні вигоди - більшою мірою на довгострокову перспективу - ПАР безсумнівно отримає. За оцінкою комітету, який займався просуванням південноафриканської кандидатури, ЧС-2010 дозволить створити 160 тис. нових робочих місць, що при 30-відсотковому безробітті серед працездатного населення країни - великий плюс. Неминучий наплив туристів. Витрати ж на проведення чемпіонату, за найскромнішими підрахунками, становитимуть близько $500 млн.
У ПАР чимало економічних проблем, пов'язаних із соціальною нерівністю, яка до того ж має яскраво виражене расове забарвлення. Зате економіка розвинена більше, ніж у будь-якої іншої африканської країни. Досить сказати, що в ПАР зосереджені близько половини енергетичних потужностей та автомобільного парку континенту, 60% телефонних абонентів. У її надрах знаходиться три чверті світових запасів золота, вона серед світових лідерів із видобутку алмазів, платини, хрому, ванадію, марганцевих руд, а також має висококваліфікованих фахівців у низці галузей.
Час апартеїду безповоротно минув. Південно-Африканська Республіка - вельми розвинена країна з великим майбутнім і вельми привабливим теперішнім. І що з того, що минуле в неї трохи зіпсоване?